Музей

ЗАЛА 2:


АРХЕТИПИ у культурі ТРИПІЛЛЯ

Державність АРАТТИ (із 7000-5400 рр. до н. е.) була общинною, “первіснокомуністичною”; вона втілювала Золотий Вік людства. Відповідно до цього, культура Аратти зберігала образно-інтуїтивну основу з надзвичайно виразними архетипами зачаття, ембріону, народження тощо, а також із календарями сільськогосподарського циклу. Ця особливість залишається характерною для української та інших народних культур індоєвропейської спільноти.
Культура класової, зокрема рабовласницької державності наступних Шумеру, Єгипту та ін. (із 3400-3000 рр. до н. е.) якісно відмінна. Вона вторинна відносно араттської й народної культури загалом – бо стоїть на логіко-аналітичній основі, що протистоїть архетипам, а згодом і природнім календарям.

 

Вузлові моменти експозиції:


ПРАМАТІР  СВІТУ

зліва  направо:

зображення з малоазійського храму 7000-6200 рр. до н. е., вкрите копією літопису із наддніпрянської Кам’яної Могили;
статуетка трипільської археологічної культури;
українська писанка із зображенням Берегині, канон якої сягає 6680 р. до н. е.;
скіфо-античне зображення “змієногої Богині”.

Орнаментика посуду,
розміщенного під зображеннями ПРАМАТЕРІ VIII тис. до н. е.,
відображує архетипи зачаття, ембріону, народження.

*
БАТЬКО-НЕБО і  МАТІР-ЗЕМЛЯ

трипільські сполучення
голови Небесного Бика (знака зодіакального сузір’я Тельця)
та Праматері Світу, що уосіблює Землю.

Орнаментика посуду,
розміщеного під зображеннями VIІІ тис. до н. е.,
поєднує архетипи з календарями, що містять символіку
Місяця, Сонця, Тельця, Псів, Супарни, Божого Шляху,
а також Неба–Землі–Потойбіччя.

*
БУДОВА  СВІТУ
у архетипахі символах

хрест – знак вогню, Сонця, чотирьохбічності світу;
свастя – знак коловороту Сонця, року і Всесвіту;
зірки – знаки місяців року, повного або його частини.

Календарна символіка,
поєднана з архетипами “тунеля Безсмертя” й “Небесної діжі”,
у орнаментиці чародійних чаш та біноклевидих посудин.

*
ХЛІБОРОБСЬКА  СИМВОЛІКА
Аратти  і  України

Трипільська модель хлібини – і святкова паляниця;
календарні зображення птахів на трипільській посудині –
– і рушник з птахами на вершині Всесвітнього Древа.

 

**