Музей

ЗАЛА 1:

АРАТТА – ШУ-НУН – АРІАН
у археологічних культурах VІ-III тис. до н. е.
Трипілля, Кам’яної Могили, курганів-могил

Розквіт АРАТТИ, найпершої в світі держави, більш відомий нині під умовною назвою “трипільська археологічна культура”. Так назвав її, за раскопками 1896-1899 рр. біля с. Трипілля, київський археолог Вікентій Хвойка. Сучасні дослідники виділяють у культурі Трипілля етапи А (5400-4600), В (4600-3700), С (3700-2750-2200 рр. до н. е.).
На рубежі А-В лісостепової культури Трипілля (тобто Аратти першої половини V тис. до н. е.) починається її активне співіснування зі степовими культурами – що призвело до формування АРІАНУ (із 5000-4600 р. до н. е.). Ця преддержавна спільнота аріїв умовно називається індо-іранською частиною індо-європейської спільноти. “Індо-іранці” другої половини ІІ тис. до н. е. – першої половини І тис. н. е. представлені кіммерійцями, скіфами, сарматами тощо. Останні писемні згадки про Дандарію (сучасна Тендра за Буго-Дніпровським лиманом) датуються ІІ-ІV століттями. Спадкоємцями тієї 'Жезлоносної Арії' стали поляни й кияни наступної Русі – України.

 

Вузлові моменти експозиції:

ЗОДІАКАЛЬНІ  КАЛЕНДАРІ
археологічних культур
Трипілля  й  Майкопу

Зодіак (давньогрецьке) – річний ‘рух тварин’,
якими уявлялися пращурам скупчення зірок.

*
МІЖНАРОДНІ  ЗВ’ЯЗКИ
Шу-Нун (Кам’яної Могили)

Зображення місцевих човнів і ковчегів Північного Причорномор’я,
а також суден месопотамсько-єгипетського і крито-мікенського типів
VII–I тис. до н. е.

В центрі композиції –
боротьба між Артемідою й Оріоном за душу Зевса,
втілену в сузір’я Великого Пса.
Сюжет має відповідності в міфології давньогрецької Трої.

*
ЛЮДИНОПОДІБНІ  ПЕРСОНАЖІ  МІФОРИТУАЛІВ
Аратти  і  Аріану
зліва  направо:

ритуальні танці араттів;
жертвоприношення аріїв;
статуя аратто-арійського БОГА Вішну Праджапаті –
‘Всеохоплюючого Батька істот’.

*
КЕРАМІКА  з  АРІЙСЬКИХ  КУРГАНІВ- МОГИЛ
археологічних культур ІV-II тис. до н. е.

*
КІММЕРІЙЦІ та СКІФИ
– нащадки аріїв

 

**